Викладачі кафедри автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій Харківського національного автомобільно-дорожнього університету взяли участь в онлайн-вебінарі, організованому компанією Trener, присвяченому сучасним тенденціям розвитку промислової робототехніки, використанню штучного інтелекту та впровадженню адаптивних систем автоматизації виробництва.
Основною темою заходу став перехід від традиційних методів програмування промислових роботів до інтелектуальних платформ, які використовують можливості штучного інтелекту для підвищення гнучкості, масштабованості та ефективності виробничих процесів.
Як зазначалося під час вебінару, традиційні підходи до роботизації, що ґрунтуються на створенні великої кількості індивідуального програмного коду та використанні жорстко заданих алгоритмів, дедалі частіше стикаються з обмеженнями в умовах сучасного виробництва. Особливо це актуально для підприємств із широкою номенклатурою продукції, частою зміною виробничих завдань та необхідністю швидкого переналаштування обладнання.
У цьому контексті особливу увагу було приділено концепції AI-native application platforms — платформ розроблення інтелектуальних застосунків, у яких штучний інтелект є невід'ємною складовою архітектури програмного рішення. Такий підхід дає змогу створювати адаптивні роботизовані системи, здатні працювати в умовах мінливого виробничого середовища.
Під час вебінару учасники розглянули низку актуальних технологічних і практичних питань:
Обмеження традиційного програмування роботів. Проаналізовано причини, через які статичні алгоритми та жорстко запрограмовані сценарії не завжди забезпечують необхідну ефективність у виробництвах із високою варіативністю операцій.
Універсальна інтеграція роботизованого обладнання. Представлено підхід до використання єдиного програмного середовища та спільного логічного рівня для керування роботами різних виробників, зокрема FANUC, ABB та Universal Robots. Це дозволяє зменшити залежність від специфічних програмних рішень окремих виробників.
Застосування попередньо навчених моделей штучного інтелекту. Розглянуто можливості використання ШІ для автоматизації таких виробничих операцій, як машинне обслуговування (Machine Tending), коли робот виконує завантаження та розвантаження верстатів і взаємодіє з виробничим обладнанням.
Моделювання та моніторинг роботизованих систем. Продемонстровано значення попереднього моделювання, симуляції та моніторингу в реальному часі для перевірки працездатності рішень і зниження ризиків під час їх упровадження.
Підвищення ефективності інженерних робіт. Обговорено способи скорочення часу розроблення, налаштування та введення в експлуатацію роботизованих виробничих комірок, а також зменшення обсягів індивідуального програмного супроводу.
Окрему увагу було приділено практичній демонстрації роботи програмної платформи безпосередньо на реальній роботизованій виробничій комірці. Учасники мали змогу ознайомитися з порівнянням традиційного та інтелектуального підходів до автоматизації, технічними характеристиками рішення й досвідом системного інтегратора щодо подолання практичних труднощів під час упровадження роботизованих технологій.
Важливим висновком вебінару стало розуміння того, що майбутнє промислової автоматизації пов'язане не лише з удосконаленням апаратних засобів, а й із розвитком програмних платформ, штучного інтелекту, універсальних інтерфейсів інтеграції та інтелектуальних алгоритмів керування. Поєднання цих технологій відкриває нові можливості для створення гнучких виробничих систем, здатних швидко адаптуватися до зміни технологічних завдань.
Участь викладачів кафедри АКІТ у подібних професійних заходах є важливою складовою безперервного професійного розвитку, сприяє ознайомленню з передовими інженерними рішеннями та сучасними тенденціями промислової робототехніки.
Отримані знання та практичні напрацювання можуть бути використані для актуалізації навчальних дисциплін, удосконалення освітніх програм за напрямами автоматизації, комп'ютерно-інтегрованих технологій і робототехніки, а також для розширення науково-дослідної діяльності кафедри.