Учасники Науково-методичної інтернет-конференції «Викладання гуманітарних та українознавчих дисциплін засобами дистанційного навчання: теорія і практика закладів вищої освіти»  ухвалили:

1. Вважаємо, що саме за   викладачем-тьютором закріплюється функція формування освітнього середовища, де студент вчиться самостійно отримувати інформацію, перетворювати її у відповідні його індивідуальній освітній траєкторії знання та вміння, застосовувати їх для вирішення практичних завдань.  Питання тьюторства мегаактуальне.

2. Підтримку та розвиток дистанційного навчального процесу забезпечують електронні підручники, навчальні посібники та конспекти лекцій, що містять систематизований навчальний матеріал у межах програми тієї чи іншої дисципліни, однак потребують долучення до цього процесу відповідних підрозділів НАН, МОН України.

3. У Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті   використовується одне з найбільш відомих та популярних   об’єктно-орієнтованих навчальних середовищ – Moodle  (акронім від Modular Object-Oriented Dynamic Learning Environment – модульне об'єктно-орієнтоване динамічне навчальне середовище).  Рекомендуємо цю платформу всім ЗВО, що дозволяє забезпечити   організацію взаємодії між викладачем  і студентом та передбачає широкий спектр можливостей для повноцінної підтримки процесу навчання в дистанційному середовищі (різноманітні способи подання  навчального матеріалу, перевірки знань та контролю успішності тощо). 

4. Звернутися до МОН України та держави за підтримкою щодо забезпечення працівників вищої школи технічними засобами для навчального процесу на кшталт забезпечення вчителів шкільної освіти для швидкого переформатування та підвищення рівня викладання. Особливо це стосується викладачів гуманітарного циклу, які потерпають від збільшення аудиторного навантаження та зменшення годин на дисципліну, що впливає на погіршення їх фінансової складової життя.

Збірник матеріалів конференції маємо покликанням: dspace.khadi.kharkov.ua/dspace/bitstream/123456789/6052/1/VHtaUDZDN22.pdf